Трохи про літній настрій.

           Скільки радості , яскравих барв та ароматів приносить літо !

       Так і хочеться насолоджуватися цими чудовими миттєвостями ,
                     щоби на цілий рік зарядитися гарним настроєм !

Маленьке поросятко Ніф-ніф вирушає у мандрівку!

      Напередодні туристичної поїздки з клубом "Бідняжки" по
шляхам золотого Поділля , в мене з*явилося малесеньке поросятко .
Воно третє і найменьше з серії поросяток , його я назвала Ніф-ніф .
Ще незабаром має з*явитися вовченя ...

 

                    Ніф-ніф на фоні Санктуарія Летичівської Богородиці .

                         Копія коронованої ікони Летичівської Богородиці .
Оригінал вивезли до Польщі в лихі часи для українського духовенства .
       Прихожани і отець Адам досі сподіваються на її повернення .

Отець Адам та Олександр Федоришен .

Внутрішній дворик Санктуарія .

Несподівана знахідка - маленький кажанчик!

Тут в мене емоції просто зашкалювали !

Таке миле створіня і як його можна боятися ?

Мені було дуже важко з ним розтаватися (

 Ку-ку ! Це ми вже приїхали в фортецю-музей Межибіж .

Лицарська п*ятигранна вежа та наш автобус .

 Дуже оригінальний старовинний стіл який може вкусити))

Ікона що дивом зберіглася за часів більшовицької боротьби з українською духовністю.

 

                    Ніф-ніф задивився як річки Буг та Бужок єднаються ,
                                      що і стало причиною назви Межибіж .

 На лицарській вежі .

Малюк замислився : Люди , все ж таки , такі люди . Стільки вже пройшло віків , а вони й досі займаються наскальними написами ...

 Поки ми були у фортеці водій залишив ввімкненим телевізор та нашим мужнім хлопцям довелося штовхати автобус аби той завівся .

Після цієї нехитрої маніпуляції хлопці аж розквітнули ))).

 Ще один мовчазний свідок більшовицької боротьби їз українською духовністю . Свого часу цей католицьких храм намагалися розтащити в різні боки тракторами . Піддалася лише стеля . А місцевий люд залюбки розбирає каміння з храму на будівництво корівників . ((

Ніф-ніф просто приголомшений ...

 А це приклад того , як можна і потрібно берегти та цінувати свої духовні святині , не зважаючи на важкі часи , війни та гоніння .

Це старовинне єврейське кладовище де похований і сам 

засновник хасидського руху Баал Шем Тов .

Це дійсно приголомшливо але вже в гарному розумінні .

Цікаво було дізнатися , що за східною традицією на могилах не залишають квітів , а замість них кладуть камінчики .

Також пишуть записочки з проханнями до своїх святих .

                          А це те що залишилося від домініканського костелу                               у  Старокостянтинові збудований князем Яном Острожським
                                                      на початку 17 ст.

Щоби зрозуміти маштабність бездуховності , погляньте що зробили радянські міліціонери з іконостасом . То був для них тир ...

 

Замок князів Острозьких у Старокостянтинові .

 

 

Тепер ми приїхали у палацово-парковий комплекс Самчики . 

 

Ніф-ніф на фоні китайського будиночку в підвалах якого є справжні льодовні . 

                            Виставка самчиківського художнього розпису .

              В підвалах ще залишилися деякі декорації від зйомок фільмів .

 

                                Леви перед входом до самчиківського палацу .

                     Центральна зала палацу . Колись тут відбувались бали .

                                             Японська кімната в палаці .

 

     Пам*ятник поставлено архітектору ірландцеві Діонісу Маклеру ,          котрий у 1801 року перепланував парк на англійський стиль .
                                    В Україні він створив понад 50 парків .
 

Ось і добігає кінця наша мандрівка . 

Сподіваємося ще не раз побувати в цих цікавих куточках нашої країни.