На наступний день по закінченню виставки ВінАртФест 4 ,
ми вирушили у подорож до фортеці Меджибіж .
Я біля старенької хатинки по дорозі до фортеці .
Перед тим як зайти до фортеці ми трохи перепочили на березі річки .
Чайки снували навкруги як навіжені !
До воріт фортеці залишаються лічені кроки !
Дуже приємно було дізнатися , що на території фортеці Меджибіж
є діюча церква що належить до Київського патріархату .
Ми намагаємося не пропустити жодного
обзорового віконечка в лицарскькій вежі .
Гансик від радощів аж світиться в темряві !
Лицарська вежа .
Ура ! Ми подолали усі круті неймовірні сходи вгору та вниз !
Неймовірно шкода , що така пам*ятка історії
та архітектури України розсипається (
Агоу , меценати , поціновувачі стародавньої архетектури
та історії України ! Де ж ви ?
Присів перепочити на старому возі .
Неподалік гуляють весілля .
Неймовірне поєднання стародавньої архітектури
та побуту і сучасного життя !
Я з Русланом .
Це ми забралися на оглядовий балкончик .
Дуже гарний обзор - все навкруги як на долоні !
Я дуже старався але так і не розгледів , що то мені показував Руслан .
А колись тут вирувало життя,а зараз гуляє вітер ...
Мрію щоби знайшлися небайдужі люди аби реставрувати
та врятувати цю красу для прийдешніх поколінь .
Знов Руслан щось побачив в далечині але я не зміг .
У дворі фортеці , ймовірно що, проводять розкопки .
Оленка допомогала мені забиратися повище аби краще все розглянути .
Я втомився і мене несуть .
Так виглядає фортеця з висоти пташиного польоту .
А це якщо дивитися із-за річки .
Чогось мені здалося , що хтось мене покликав . Виявилося що то лише луна )
До побачення старенька фортеця . Сподіваюся до нашої
нової зустрічі ти будеш більш причепурена
та охайна знову , як колись давно !
