четверг, 28 мая 2015 г.

Мишенятко Елджернон.


                    В мене з*явилося маленьке біленьке мишенятко . Дуже миле і розумне .
                     Полюбляє гуляти в светрику , бо змерзає . Ще обожнює збирати квіти .
Вирішили його назвати Єлджернон .















Ось таке малятко .

среда, 27 мая 2015 г.

Публікую моє інтерв*ю для "Власно".


                     5 травня в мене взяла інтерв*ю Людмила Кліщук для "Власно".

http://vlasno.info/spetsproekti/1/persona/item/3350-mavka-z-midnym-iestvom-ta-lisovyk-z-korenia-troiandy-unikalni-vyroby-vinnychanky-oleny-rodzhers/

Мавка з мідним єством та Лісовик з кореня троянди – унікальні вироби вінничанки Олени Роджерс 

 

Вінничанка Олена Роджерс — із родини митців. Матір та батько — художники.

З дитячих років займалася малюванням, ліпленням (глина, пластилін), майструвала будиночки з паперу, розмальовувала їх, робила колажі з різних матеріалів. Потім закінчила художню школу та вінницьке училище №5, де отримала професію художник-оформлювач та кераміст.
Тепер вона — художник та лялькар, учасник багатьох творчих всеукраїнських конкурсів.
Баба Яга, Лісовичок, Мольфарка Одарка, Аліса в Дивосвіті, Білий кролик, Шалтай-болтай, ангелята, Маленький принц, ведмедик у образі Чарлі Чапліна — і це ще не весь перелік творчих робіт із репертуару майстрині.
Її перша лялька — це Мавка із "Лісової пісні" Лесі Українки. Створена у 2006 році.
– Це вийшла ціла композиція. Із кори дерев зробила ніби стовбур з дуплом, з якого Мавка виглядає, прокинувшись навесні. Вдягнена лялька в довге зелене плаття розшите різноманітними квітами і травами, – розповідає Олена.
Потім була лялька-Червона Шапочка та справжній вибух експериментів з матеріалами,фарбами,лаками, з'єднаннями та кріпленнями. Так би мовити, відбувалося набуття досвіду в технічних навиках майстрування ляльок.
На виготовлення однієї ляльки може піти два тижні, місяць або роки.
Для каркасу ляльок зазвичай Олена використовує мідний дріт, як найвитриваліший. Потім він щільно обмотується фольгою та виліплюються певні частини тіла із самозастигаючої маси. Згодом вишкурюється, розмальовується, фіксується матовим лаком. Потім – зачіска, тому лялькарка є і стилістом, і візажистом, словом — митцем.
Персонажі, яких створює — різноманітні. Від тваринок — до людей. Багато робіт є портретні ляльки.
– Перша портретна — Мерелін Менсон. Подарунок, зроблений руками, завжди приємний, а товариш ще й любив цього музиканта. Тому подарувала йому маленького Менсона, – ділиться втіхою Олена.
Та виникнути ідея майбутньої ляльки може цілком спонтанно, а матеріали, з яких її виготовлятимуть будуть найнесподіванішими.
– У нас був вазон, китайська троянда. Він трішки зачах, моя мама хотіла його викинути, але корінь був дуже гарний і вона вирішила, що він може згодитися мені в творчості. Таким чином цей корінь зі стовбуром і став тулубом і зачіскою для Лісовика. Ручки та ніжки я закріпила на стовбурі з мідного дроту і виліпила із самозастигаючої маси. А зліплене обличчя вийшло ніби продовженням кореня. В пригоді стало і маленьке покинуте пташине гніздо, яке ми знайшли колись, гуляючи у лісі. Його я закріпила на голові моєму персонажу. Вийшло колоритно.
Згадує Олена конкурси, у яких брала участь. Серед них — "Теді ленд" у Мистецькому Арсеналі.
– Цей фестиваль відбувався під час Майдану, коли майже поруч із Арсеналом у Києві стояли автобуси із тітушками. Контрастність — мистецтва та тітушок — створювала "неповторну" атмосферу.
Буває так, розповідає, що деякі ляльки робить по кілька років, бо, інколи, впливають негативні люди, то творчий процес зупиняється. Майстриня переконана, що її ляльки іноді перебирають на себе негатив, що був спрямований та їхнього творця.
Міркує, що не всі бачать світ однаково. Тому і не всі бачать створені нею світи у очах ляльки.
– В природі є добре та зле, кожен має в собі і світле і темне. І ми самі робимо вибір, що ми хочемо бачити. Хтось може сказати, що це гарно, а хтось може не сприйняти. Всі бачать світ та мистецтво крізь власну витворену призму. Одна людина може бути злою, а для іншої, доброї, навіть Баба Яга посміхатиметься.
Та бувають у Олени і роботи вередливі, які не поспішають "народжуватися", їх потрібно перероблювати, подовгу трудитися над ними. Або просто зненацька падають та розбиваються. Вони також мають характер.
– Не ти їх ведеш, а вони тебе ведуть. Наприклад, хотіла зробити портретну ляльку Ренати Літвінової, але у створіння були інші плани. Тому вийшла Маргарита з твору М.Булгакова. Фатальна жінка у ретро-стилі.
Розповідає, що душа у ляльки народжується тоді, коли під час розпису обличчя з'являються очі.
А ще Олена Роджерс радить: в тяжкий час війни, щоб не збожеволіти від жаху, потрібно відволікатися та намагатися бачити красу в навколишньому світі.
– Митці мають призначення рятувати світ за допомогою створення прекрасних творів та створювати позитивне. Як то кажуть – краса врятує світ!
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 



 












среда, 20 мая 2015 г.

Бузкова фотосесія маленького курчатка.


                 Вчора я принесла додому ароматний букет бузку і маленьке курчатко дуже
захотіло побавитися з квітами . Я не змогла йому відмовити .







Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...